Чергова благодійність французьких меценатів           

       Вже стало доброю традицією у наших відносинах з французькими партнерами , привозити під Новий Рік  гуманітарну допомогу в Україну. Не став вийнятком і 2011 рік і ми привезли 2 вантажі з Харцвілера та Сен-Жиль-Круа-де Виль.
       Завдяки старанням наших друзів Андре Курдюса, Марселя Струбеля, Рішара, Анни Марі Буше та багатьох інших, в Україну було доставлено 12 функціональних ліжок, 40 інвалідних візків, 45 лікарняних крісел, 50 ходунів, 28 крісел – туалетів та багато іншого матеріалу необхідного нашим соціальним та лікувальним закладам.
       Основну частину цього вантажу вже передано Дубнівській міській раді, силами якої  було оплачено транспортні послуги, для доставки вантажу.
       ТОВМЦВП ЮНЕСКО та наші французькі партнері висловлюють щиру повагу міському голові міста Дубно Василю Антонюку за піклування про людей з обмеженими можливостями, та лікувальними і соціальними установами свого міста.
Ми раді будемо і надалі співпрацювати з ним. Заступник мера міста Дубно, Юрій Олексишин, перебуваючи з нами в цій поїздці у Францію, провів переговори щодо можливості отримання реанімобіля та наступної благодійної допомоги в своє рідне місто. Приємно мати справу з людьми, які дійсно дбають про свій край. Окремо хотілося б подякувати нашому старому другу Кічатому Леоніду, який став натхненником цього проекту, та увесь час допомагав його реалізувати.
       Другий вантаж, який прибув аж з атлантичного узбережжя, а це в основному медичний матеріал, відбувся завдяки нашим новим французьким друзям Француа Бланше і французько-українській асоціації «Веселі черевички». Ця гуманітарна допомога, ще знаходиться «на митниці», оскільки проходить процес розмитнення
і згодом буде передана в Тернопілській обласній протитуберкульозний диспансер, 2-гу та 3-тю міські лікарні, Бережанську та Підгаєцьку районні лікарні. Силами головних  лікарів цих закладів, Рудиком В.Д , Кмітою В.В , Лазарчуком Ю.В було зібрано кошти на транспортування цієї допомоги. Вони заслуговують на повагу як дійсно керівники з високою моральністю та відповідальністю.
   На протязі цієї поїздки, нами разом з делегацією Дубенської міської ради та Тернопільськими лікарями було проведено зустріч в Любомижській реабілітаційній клініці (Польша), мерії міста Хартцвілер (Франція) з помічником почесного консула України у Франції у Страсбурзі а також з асоціацією «Веселі черевички» яка вже давно допомагає Україні.
   В процесі цих зустрічей, було обговорено і заплановано наші подальші гуманітарні
поставки в Україну і накреслено нові напрямки нашої роботи в сфері культури та спорту.
   Вже в лютому ми очікуємо на приїзд наших партнерів з міста Сен-Жиль-Круа-де Виль.
Семенюк Віталій


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ---------------------------------------------------------------------------------------

Благодійність якою вона є

 Тисячі народностей заселяють нашу планету. Чорні , жовті та білі раси , азіати, європейці , американці  та безліч інших націй живуть на землі , але основні характеристики людства- це доброта, щирість , здоров’я , достаток. Ось які якості говорять про людину, як творіння боже, про місію людини на цьому світі.

     Так сталося , що на сьогоднішній день , ураїнці тільки почали будувати свою державу, і в багато чому нам необхідна допомога розвинутих країн , але найбільш вразливою частиною нашого суспільства є хворі люди, люди з обмеженими можливостями та соціально не захищенні верстви населення.

     Роботою по допомозі таким людям вже близько двох років займається Тернопільське Обласне Відділення Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО . Завдяки тісній співпраці з нашими французькими партнерами , ми доставили на Тернопільщину та безкоштовно роздали лікувальним та соціальним закладам області більше 400 функціональних ліжок та багато різноманітного устаткування та меблів , близько 600 одиниць інвалідних та гігієнічних крісел , багато інвалідного обладнання та засобів для пересування  отримали люди з обмеженими можливостями , чимало одягу та взуття було роздано багатодітним та малозабезпеченим сім’ям. Уже усі лікарні нашого міста та багато лікарень області получили гуманітарні вантажі з Франції. В основному обладнання яке ми привезли, отримали відділення реанімації та хірургії, де воно необхідне найбільше. Почувши про роботу яку ми проводимо, з проханням про допомогу до нас звертаються люди та лікарні з інших регіонів.

     Неможливо виразити всю вдячність , яку висловлюють люди , які отримують таку  життєво необхідну  для них допомогу, так само як неможливо вирахувати вартість цих справ , які приносять людям нове , повноцінне життя та полегшення у хворобі .

     Є у Франції добра , щира та чуйна людина Анна Марі Буше , у якої немає кордонів для її добрих справ. Незважаючи на те що вона за власний кошт вже на протязі багатьох років допомагає знедоленим у країнах Африки, та за власний кошт будує для них лікарню, все одно знаходить можливість допомогти обладнанням Україні, адже біда не ділить людей по расам.

    Завдяки її старанням тільки на Тернопільщині вже багато десятків людей мають сучасні, зручні  інвалідні візки , які їм необхідні для повсякденного життя , наші лікарні мають змогу лікувати своїх пацієнтів в нормальних умовах.  Нажаль ми не можемо передати усі слова вдячності які наші українці висловлюють їй, за її  щире серце, але бажаємо цій тендітній, красивій жінці, здоровя , щастя і здійснення всіх її мрій.

    Її друзі Марсель Струбель - мер містечка Харцвілер та його дружина , українка за походженням Кармен, це просто неповторні , з відкритою душею люди , які вже протягом довгого часу опікуються знедоленими українцями. Любов до України, українців та української культури у цих людей викликає захоплення та глибоку повагу. Вони згуртували навколо себе своїх товаришів,  добродушного та завжди гостинного Роланда та прекрасну господиню Хелен, завжди веселого та усміхненого Рішара та розважливу але ніжнуДоріс,  для яких благодійність стала їх життєвим кредом, і незважаючи на те що наші народи розділені тисячами кілометрів виходить що Вони розуміють біду українських людей часом більше ніж самі українці.

    Серйозним, справедливим і разом з тим з почуттям тонкого гумору є - наш великий друг  Андре Кордюс. Повністю усвідомлюючи відповідальність яку він на себе взяв, старається  щоб все , що він дарує  - чи то лікарням , чи інвалідам в Україну , було новітнім , в хорошому стані і довго служило людям, адже інколи подарунки для інвалідів з Франції, дарують просту але надзвичайно важливу здатність для існування. Дружина Андре – Марі Клер гостинна господиня, є надійним партнером у всіх починаннях свого чоловіка. Завдяки аурі яку вона створює для нас, коли ми приїжджаємо з гуманітарними місіями у Францію, ми насправді почуваємо себе як у дома у їхньому охайному та красивому домі.

     Своєю серйозністю та знанням справи, подружжя Кордюс, заражає бажанням допомогти інвалідам і своїх друзів, які з часом стають переконаними альтруїстами у питанні допомоги хворим та бідним людям, про що красномовно свідчать, наші нові хороші друзі Дідьє і Армон.

     У всіх цих людей нам треба повчитись творити добрі діла, адже причина чому вони допомагають дуже проста але надзвичайно рідкісна – доброта.

     Україна завжди буде  рада зустрічати їх на своїй землі. Допомога їх для нас дуже важлива,  априклад  їх  для всього  людства повчальний.

 

 

 La charité comme elle est

 Des milliers de groupes ethniques peuplent notre planète. Il y a des races noires, jaunes et blanches, les Asiatiques, les Européennes, les Américaines et beaucoup d'autres nations qui vivent sur la terre, mais les caractéristiques fondamentales de l'humanité est la bonté, l'honnêteté, la santé, la richesse. Ces qualités parlent de l'homme comme la création de Dieu, parlent de sa mission sur ce monde.

Il est clair qu’aujourd'hui, les Ukrainiens viennent de commencer à construire leur Etat. Et nous avons besoin de l’aide des pays développés, mais la partie la plus vulnérable de notre société reste les malades, les personnes handicapées et les gens sans la sécurité sociale.

Il y a deux années que ce type de travail est mis en œuvre par La Branche Régionale du Centre International pour les programmes de l'UNESCO à Ternopil. En travaillant étroitement avec nos partenaires français, nous avons livré la région de Ternopil et avons distribué gratuitement aux institutions médicales et sociales plus de 400 lits fonctionnels et beaucoup de différents équipements et meubles, environ 600 unités de sièges hygiéniques et des sièges pour les handicapés. Beaucoup d'équipements pour les  handicapés et des installations pour la mobilité étaient reçus par des personnes handicapées, beaucoup de vêtements et de chaussures ont été donnés à des familles nombreuses et pauvres. Déjà tous les hôpitaux de notre ville et de nombreux hôpitaux de la région ont reçu une aide humanitaire de la France. La plupart des équipements que nous avons apporté, ont été reçus par  les sections de réanimation et de chirurgie, où ils sont les plus nécessaires. Après avoir pris connaissance du travail que nous réalisons, nous recevons des demandes d’aide de la part des gens et des hôpitaux des autres régions.

Il est impossible d'exprimer toute la reconnaissance venant de la part des gens qui reçoivent ce soutien vital pour eux. Il est impossible de calculer la valeur de ces choses qui apportent aux gens une nouvelle, pleine vie et l’allégement des contraintes  de la maladie.

En France habite une bonne, sincère et sensible personne Anne- Marie BOUCHE, qui n'a pas de limite pour ses bonnes actions. Malgré le fait que c'est à ses propres frais, pendant de nombreuses années, elle aide les pays défavorisés en Afrique ; à ses propres frais elle fait construire un hôpital pour eux, malgré tout Madame BOUCHE trouve toujours un moyen pour nous aider en participant à la livraison d'équipements en Ukraine, parce que le mal ne divise pas les gens sur les races.

Merci à ses efforts, que dans la région de Ternopil, des dizaines de personnes ont des fauteuils roulants modernes et confortables, dont ils ont besoin pour leur vie quotidienne. Dans nos hôpitaux on a des conditions normales pour traiter les patients. Malheureusement nous ne pouvons pas exprimer toute la reconnaissance que nos Ukrainiens expriment avec leurs cœurs purs, mais nous souhaitons à cette belle femme fragile de la santé, du bonheur et l’accomplissement de tous ses rêves.

Ses amis Marcel STRUBEL- maire de la ville de Hartzviler et sa femme Carmen , d’origine ukrainienne, ce sont des gens uniques, avec un grand cœur, des gens qui sont depuis longtemps préoccupés par les Ukrainiens défavorisés. L'amour à l'Ukraine, aux Ukrainiens et à la culture ukrainienne suscite l'admiration et un profond respect. Ils ont uni autour d’eux leurs copains, Roland, un homme qui est toujours de bonne humeur et très hospitalier ; la belle Hélène, maîtresse de maison ; Richard, qui est toujours gai et souriant, et Doris, réfléchie mais aimante. Pour ces gens la charité est devenu leur credo. Et malgré le fait que nos peuples soient séparés par des milliers de kilomètres, ils comprennent la souffrance de la population ukrainienne parfois plus que les Ukrainiens eux-mêmes.

Sérieux, juste et avec un très bon sens de l'humour nous avons notre grand ami André KORDUS. Il est  pleinement conscient de la responsabilité qu'il a pris sur lui, essayant que tout ce qu'il apporte - que ce soit aux hôpitaux, ou aux personnes handicapées en Ukraine- soit en bon état et moderne et pour que cela serve  longtemps. Parfois nous recevons des cadeaux pour les personnes handicapées de la part de la France ce qui nous donne une simple, mais extrêmement importante capacité pour l’existence. La femme d'André : Marie Claire hôtesse accueillante, est une partenaire fiable dans toutes les activités de son mari. Grâce à l’ambiance qu’elle crée pour nous lorsque nous arrivons à l’occasion des missions humanitaires en France, nous nous sentons vraiment comme chez nous  dans leur propre et belle maison.

Avec son sérieux et sa connaissance de l'affaire, le couple KORDUS, imprégné d’un désir d'aide aux personnes handicapées, leurs amis qui finissent par devenir des altruistes convaincus au sujet des personnes pauvres et malades, comme nous voyons avec l’exemple de nos nouveaux bons amis Didier et Armande.

Grâce à tous ces gens nous devons apprendre à faire de bonnes actions, parce que la  raison pour laquelle ils aident est très simple, mais extrêmement rare : la gentillesse.

L'Ukraine sera toujours heureuse de les accueillir sur son territoire. Leur aide est très importante pour nous. Et leur exemple est instructif  pour toute l'humanité.

Yuriy Semenyuk 

 

Як на Тернопіллі допомагають хворим і бідним людям

     Ми поставили за мету і своєю працею кожного дня робимо її дійсністю. Міжнародний Центру впровадження програм ЮНЕСКО в Тернопільській області за неповних 2 роки своєї діяльності доставив із за кордону та безкоштовно роздав лікарняним та соціальним установам області біля 400 функціональних  ліжок, людям з обмеженими можливостями близько 600 інвалідних візків та гігієнічних крісел, а також багато ходунів, милиць, палиць та різного виду медичного та інвалідного устаткування. Чимало одягу та взуття отримали малозабезпечені та багатодітні сім’ї.

     Весь цей матеріал, завдяки тісній і давній співпраці, нам надають наші Європейські партнери. Згідно угоди ці вантажі Центр ЮНЕСКО доставляє своїм транспортом, який до речі вартує не дешево, але при відношенні затрат 5% до вартості доставленого, воно цього вартує. Шукаючи кошти на транспорт, мені приходиться спілкуватися з багатьма керівниками та відомими бізнесменами області, районів та міст, і як не дивно я не завжди знаходив у них підтримку і розуміння. Були й такі слова що нам повинні давати задарма, або нам цього непотрібно. Ну на рахунок задарма, ми всі розуміємо що це сир в мишоловці, і пора розуміти що люди які допомагають нам безкорисливо, хотіли б бачити  

хоч якусь роботу з нашої сторони. А слова, що нам ця допомога непотрібна, виходить по причині того що наші чиновники не лежать у простих палатах, на старих ліжках і не відчувають, вибачте, на своїй шкурі, усіх зручностей лікарні. Але Бог з ними.

     Здебільшого мені приходиться працювати з порядними, добрими та відповідальними людьми, і це видно по більшості закладів області де побував з допомогою Центр ЮНЕСКО, а це 23 обласні та районні лікарні, ряд соціальних закладів та сотні інвалідів у нашому регіоні.   

      З початку цього року, в рамках програми «допоможемо рідному місту разом», за особистої підтримки голови міста Тернополя Серія Надала, нами було доставлено 3 гуманітарні вантажі з Франції.

     64 функціональні ліжка та меблі, отримали: Дитяча міська лікарня, Пренатальний Центр «Матері і дитини», та усі міські лікарні. Практично усі ці ліжка було встановлено в реанімаційні відділення.

     Близько 100 інвалідних візків, крісел та ходунів, було роздано інвалідам міста та області.

     Якщо вирахувати грошовий еквівалент привезеної допомоги, то це 1,5 мільйона гривень.

     Чи це не є, та реальна турбота мера про своє місто?

     При постійній нехватці бюджетних коштів, при мізерній пенсії, ми зобов’язані допомагати хворим та інвалідам. Рівень життя таких людей, є показником повноцінності, духовності та моральності суспільства.

     Сьогодні українська мати, по догляду за дитиною інвалідом 1-ї групи отримує від держави аж 11 гривень допомоги у місяць. Я про це говорю всюди, схаменіться «мужі Законотворчі», не прирікайте нещасних.

     Люди які вибрані народом або призначені владою, повинні працювати на благо свого народу. Громадські організації, якщо вони покликані, також повинні працювати в цьому напрямку.

     Не для зірок героїв, не для слави, а для своїх земляків, яким волею долі важко, ми разом можемо зробити багато корисних та необхідних справ.

 

 

Тернопільське Обласне відділення Міжнародного Центру впровадження

програм ЮНЕСКО, разом з міським головою Сергієм Надалом,

започаткувало програму по допомозі лікарням та людям з обмеженими

можливостями міста Тернопіль – «Допоможемо рідному місту разом». 

 

В рамках цієї програми, за сприяння міської ради та особистої допомоги

Сергія Надала, планується доставка в лікарні м. Тернопіль лікарняного

обладнання а людям з обмеженими можливостями інвалідного інвентарю

з Європи.

 

 

                                    

В рамках програми нашої організації і міського голови Сергія Надала

«Допоможемо рідному місту разом», 07.04.2011року в день великого

християнського свята -Благовіщення, в пологове відділення міської

лікарні №2, було передано 12 сучасних, багатофункційних лікарняних

ліжок. 

 _______________________________________________________________

 

 

ЮНЕСКО НА БУЧАЧЧИНІ

Золотопотоцька лікарня 

     Другим великим траншем допомоги в цьому році став подарунок нашої організації
від французьких благодійників Золотопотоцькій районній лікарні №2.
     Десять функціональних ліжок разом з при ліжковими меблями, процедурні столики,
стільці та інше медичне обладнання, приблизна вартість якого складає 150 тисяч
гривень, отримала ця лікарня.
     Знаючи стан в якому знаходяться майже усі лікарні в області, ми були приємно
вражені роботою медперсоналу і умовами перебування пацієнтів в цій, якщо можна
сказати другорядній лікарні. Порядок, чистота, відремонтовані палати та коридори,
багато сучасного обладнання, такими здобутками може похвалитися далеко не кожна
лікарня в області. Це той випадок коли керівник установи чи організації дійсно
відповідає займаній посаді і дбає про свій колектив і людей яких він обслуговує,
тим більше якщо річ іде про лікарню. В нашій співпраці головний лікар Золотопотоцької
лікарні, Василь Андрійович Понтус став ініціатором того, щоб його лікарня отримала
допомогу.
     Звичайно що це був перший візит в цю лікарню, але якщо нам усім Бог дасть
здоров’я та ми усі прикладемо зусилля то зможемо ще чимало зробити для цієї
лікарні.

 

 

 ----------------------------------------------------------------------

Благодійний концерт у Бучачі

     12.02.2011року у будинку культури міста Бучач, відбувся благодійний концерт за участю
ансамблю «Збруч» з міста Тернополя і прекрасними молодими виконавцями та авторами
сучасної музики, з міста Бучач, Мирослава і Софії.
     Всі присутні на концерті були вражені прекрасним виконанням, актуальністю й
змістом авторських пісень Мирослава і Софії. Ними були зачеплені як і дуже важливі
питання і біди сучасності, проблема наркоманії, заробітчанства  і несправедливості,
так і прекрасні почуття любові до коханих, до батьків та батьківщини та  друзів.
     Теплими та щирими оплесками зустрічали: артистів, організатора цього дійства
Довбенка Валерія, представника Міжнародного Центру впровадження програм
ЮНЕСКО у місті Бучач, і представників нашої організації, глядачі.
     Ми коротко повідомили Бучачан про роботу нашої організації і запросили усіх
небайдужих, до співпраці на благо людей з обмеженими можливостями.

 

----------------------------------------------------------------------------- 

 
ЮНЕСКО в Теребовлі 
     4 лютого 2011 року в Теребовлянській центральній районній лікарні відбулося відкриття
нового реанімаційного відділення.
     Завдяки місцевій владі було зроблено євроремонт приміщення та встановлено нові
вікна і двері. Ми привезли в Теребовлю функціональні ліжка і меблі. Відділення набуло
сучасного і європейського вигляду,  стало відповідати усім вимогам, а найголовніше стало
зручнішим для пацієнтів. Дай Бог щоб це відділення приймало як можна менше пацієнтів,
але якщо вже таке станеться нехай вони отримають належне лікування та зручні умови
перебування. Також   дуже важливими є умови перебування і роботи персоналу, у
такому відділенні, тому вони були відповідно покращені.
     Звичайно необхідно щоб усі відділи в усіх лікарнях мали такий вигляд і устаткування,
але це потребує багато зусиль і праці. Тернопільське Відділення Міжнародного Центру
впровадження програм ЮНЕСКО, кожного дня працює для того щоб зробити наші
лікарні зручніші та ефективніші для хворих. Але чи завжди ми знаходимо підтримку
зі сторони влади і людей які можуть допомогти - ?
     Ми дякуємо голові Теребовлянської Районної Державної Адміністрації Юрію Дзюбану,
та начальнику управління охорони здоров’я Михайлу Никерую, за те що вони дійсно
дбають про своїх людей і ми готові завжди допомагати і співпрацювати.
  
---------------------------------------------------------------------------------------------------------- 
 

Тернопільське Обласне Відділення Міжнародного Центру впровадження

програм ЮНЕСКО в Шумську

 

        Одне із самих віддалених на півночі Тернопільщини місто Шумськ, приваблює красотою
лісів, та доброзичливістю шумчан. Не маючи на своїй території великих підприємств та
установ, які змогли б наповнювати міський бюджет, Шумська влада прикладає багато зусиль
для того щоб місто жило повноцінним життям.
     Молодий по віку голова Шумська, та з великим досвідом управлінням громадою. Приємно
працювати з людиною, яка дійсно на своєму місці, вболіває за своє місто і віднаходить любі
можливості, щоб допомогти людям.
     Близько року наша громадська організація співпрацює з Володимиром Плетюком і за цей
час, з його допомогою, ми доставили в Шумськ та Дедеркальську лікарню 10 функціональних
лікарняних ліжок, 8 інвалідних візків та інший медичний інвентар. В червні ми з мерами
Шумська, Кременця та Збаража побували у Франції і привезли чималу гуманітарну допомогу,
яку в скорому часі, після довгої процедури розмитнення, громадянам та лікарням цих міст.
           Також наша організація, разом з паном головою, працює над залученням інвестицій
із за кордону в Шумськ, які вже мають перші позитивні зрушення.
     ТОВМЦвп ЮНЕСКО бажає Володимиру Плетюку, та усім Шумчанам успіхів та
процвітання, та буде допомагати у цьому.
  
------------------------------------------------------------------------------------------------------- 

     

 

Тернопільське Обласне Відділення Міжнародного Центру

впровадження програм ЮНЕСКО в Кременці 

     Малими Карпатами Тернопілля можна назвати славне місто Кременець тільки за те,
що тут є прекрасні трампліни для стрибків на лижах, неговорячи вже про красу «Бони»
і гір навколо неї.  
     Дбайливо ставляться до свого міста кременчани, які вміють як працювати так і
проводити
свій відпочинок, свідками якого ми були на святкуванні дня молоді. Тисячі міщан та
гостей
міста вийшли на вулиці, парки і сквери, щоб весело провести час.
     В парку культури відбувся великий концерт за участю своїх та запрошених артистів,
де було відзначено і нагороджено кращих мешканців Кременця за їхні заслуги перед
містом.
     Святкували і ми, разом з польськими друзями, які приїхали сюди на запрошення мера
міста Леоніда Кічатого. Поляки були приємно вражені наскільки в Кременці шанують
пам’ять про великого польського поета Юліша Словацького, який тут народився і в
батьківській хаті якого відкритий єдиний у світі музей присвядчений його памяті.
Після літургії в католицькому костелі польські гості відвідали гору Бона, з якої видно
чудову панораму Волині. Звичайно щирі кременчани і влада міста та району, радо
приймали іноземну делегацію тому вінцем зустрічі стали перемовини про співпрацю
з польськими містами Любомижем та Єленою Гурою.
Саме відкритість та турбота за своє місто найбільше вразили польських мерів.
     ТОВМЦвп ЮНЕСКО знає, як завдяки наполегливості Леоніда Кічатого, його
особистих якостей, місто отримує допомогу і від міст побратимів і від благодійних
організацій з Європи. Ось і зараз ми разом з ним, привезли з Франції допомогу
 Кременецькій лікарні та людям з обмеженими можливостями.
     В скорому часі ми очікуємо групу польських бізнесменів та мерів Томашова
та Кракова, які готові вкласти інвестиції в Кременець зокрема та й Тернопілля
в цілому.
   Тільки вміння та бажання працювати кожного з нас на своєму місці, дасть
результат, який необхідний всім нам та нашій державі.  

 --------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

 Тернопільське Оласне Відділення Міжнародного Центру впровадження програм

ЮНЕСКО в Збаражі

     26 червня на наше запрошення в Тернопіль приїхали наші Польські партнери, які багато
допомагають організації в нашій роботі закордоном.
     В складі делегації були: мер міста Любомиж Віслав Ціолковський, фермер та президент
спілки мисливців воєводства Мечислав Шкода, та один із керівників солідарності рільників
(аграріїв) Польщі Станіслав Коморський.
     Ще раніше нами була обумовлена зустріч польської делегації та мерії Збаража, яка і
відбулась в суботу. Поляки, як і ми, свято ,бережуть свою історію і Збараж для них є одним
із звитяжних віх в їхньому минулому. Голова міста Збараж Михайло Бочаров організував
гостям екскурсію містом та замком. Було обговорено багато питань по життєдіяльності
Збаража. В свою чергу мер міста Любомиж запропонував своєму Збаразькому колезі
співпрацю в різних напрямках, у комунальній роботі, по обміну делегаціями дітей і т.п.
Оскільки на теренах Любомижа, який знаходиться аж під Німеччиною, проживає дуже
багато українців, наших земляків, тому ця співпраця повинна бути обоюдно цікавою.
Першим кроком цих відносин стало запрошення представників адміністрації Збаража
з 13 по 17 серпня в Любомиж на національний кінофестиваль, присвячений
україно-польській дружбі, де і буде підписана угода про партнерство. Місто Любомиж
вже має підписані такі угоди з Німецькими та Чеськими містами, які автоматично стають
містами побратимами Збаража.
     Кожна така зустріч, повинна сприяти розвитку наших міст як у культурному так і у
економічному плані, таку ціль ставить перед собою ТОВМЦвп ЮНЕСКО у своїй роботі
закордоном. У нас є багато друзів по усій Європі які хочуть товаришувати з Україною.
  

------------------------------------------------------------------------------------ 

 

 

Тернопільське Обласне Відділення Міжнародного Центру

впровадження програм ЮНЕСКО в Заліщиках

Вже близько року існує співпраця  ТОВМЦвп ЮНЕСКО і Заліщицького обласного комунального
дитячого санаторію.    Вперше я почув про цей санаторій від матерів хворих дітей на Дитячий
Церебральний Параліч, які отримували у нас допомогу у вигляді інвалідних колясок та іншого
обладнання. Знаючи, яка це страшна недуга і як важко її лікувати, в Заліщицькому санаторії досягають
чималих успіхів і це нас зацікавило. Зв’язавшись по телефону з головним лікарем Буринюком
Петром Павловичем ми започаткували нашу дружбу і плідну співпрацю. Петро Павлович є тим
керівником лікувальної установи, який дійсно вболіває за свій заклад і робить все для того щоб
хворим дітям було добре лікуватись і як лікар-фахівець впроваджує нові і перспективні методи
лікування. Ми вирішили постійно допомагати санаторію, адже першочерговим для нас
завданням є допомога дітям. Так санаторій отримав від ТОВМЦвп ЮНЕСКО інвалідні візки, ходуни,
палиці та функціональні ліжка, і я думаю це лише початок. Також чимало людей з обмеженими
можливостями в Заліщицькому районі отримали від ТОВМЦвп ЮНЕСКО інвалідні візки, ходуни,
милиці та палиці. Багатодітні та малозабезпечені сім’ї взяли в нас одяг та взуття. Навіть сьогодні
був дідусь із Заліщик і отримав для своєї хворої на ДЦП онуки французькі ходуни. 20 червня на
запрошення міського голови Беневята Володимира Станіславовича ТОВМЦвп ЮНЕСКО разом із
великою групою артистів під керівництвом Василя Ірмійчука, відвідали Заліщики. В прекрасному
будинку культури Тернопільськими та Чернівецькими артистами був даний великий концерт.
Овації повного залу глядачів були подякою виконавцям цього дійства, а ТОВМЦвп ЮНЕСКО  
започаткували з мерією Заліщик співпрацю.
Першим її кроком буде спільна доставка гуманітарної допомоги з Франції для людей з
обмеженими можливостями та лікарень Заліщик. Поїздка запланована на серпень цього року. 
Прекрасна і благодатна земля Заліщики, тут живуть і працюють чудові люди і відрадно те,
що Заліщани пам’ятають про тих, хто через стан свого здоров’я, не є працездатним, але
повинен бути повноцінним членом нашого суспільства.